Forumas | Čatas | Dienoraščiai | Klubai | Pažintys | Žaidimai | Fotoalbumai | Grožio konkursas Vartotojai Radijas
Pridėti pasirinkimą Padaryti pagrindiniu   
Mano profilis
Bendravimas
Pramogos
Naudinga
Informacija
Paslaugos
Kalba
Reklama
    Mobili portalo versijanew
Pereiti prie: Atgal    1, 2, 3, 4, 5, 6   Toliau
Trečiadienis, 30 Liepos 2008 Metai
11:08     Pridėti įrašą įpasirinktus  
тре* йти гуляти з собакою, а голова й досі мокра... простуджусь, захворію і помру... цікаво, хтось буде плакати?.....
таке бздурство (як каже Капа)...
що за думки... icon_confused.gif
 

Pridėti komentarą Komentaras: 5  (30 liepa 2008 15:52)
10:58     Pridėti įrašą įpasirinktus  
и если ты вдруг начал что-то понимать
и от прозрения захотелось заорать
давай, кричи, но тебя могут не понять
никто из них не хочет ничего менять



Люмен - гореть

 

Pridėti komentarą Komentaras: 2  (30 liepa 2008 11:03)
09:56     Pridėti įrašą įpasirinktus  
Він був ангелом.
Таким, собі, звичайним, як його зображують на обкладинках журналів чи в книжках...
щоб не привертати увагу до себе, чи, ба, лякати людей він старанно приховував свої крила, тому навіть в літку ходив у довгому чорному плащі.
Ангел любив самотність... можливо навіть не любив, але йому більше нічого не залишалось у світі смертних... Він мріяв про кохання, таке велике, світле і чисте, але знав, що його мрії нездійсненні.
він займався звичими справами, навчався, по вечорах сидів в неті з горнятком чаю ліптон - індійські спеції, писав дивовижні вірші...
... це мало колись статись.... Ангел закохався... закохався у смертну.... кохання було приреченим....він знав і мучався, довго вагався, мріяв, писав вірші, не спав...
вечорами вони гуляли вуличками мрійливого Львову, сиділи в італійському дворику, ходили на Високий замок, дуріли на траві у парку Культури....
Коли ангел залишався на одинці, він думав.. багато... без сну... хоча сон йому і не був потрібен, в нього є вона, вона замінює йому все: повітря, їжу, крила... повністю і цілковито все.....
глибока ніч.... старий будинок у центрі міста, в одному вікні видніється крихітне полум*я свічки.......
краплі воску стікають сльозми, ангел підносить єдиний потік світла у кімнатці до білосніжного крила, спалах... крик відчаю і полегшення зриває сон голубів на даху......
гарячий липневий день... ангел спішить до пам*ятника Адоніса на Площі ринок.... там він надіявся побачити її, ту, з ким він провиде сьогоднішню ніч, він так довго чекав цієї ночі, і тепер крила йому не заважають.
..... ноги ставали ватними...... будинки злились в єдину незрозумілу пляму, в центрі хаосу стояла вона... і інший... вони захоплювали один одного в тенета обійм, і пристрасно цілувались.
Ангел не відчував землі під ногами, підійшовши він заглянув у її очі, в них небуло нічого, крім зухвальства і лукавості.......

 

Pridėti komentarą Komentaras: 13  (30 liepa 2008 11:14)
Pereiti prie:   1, 2  
09:49     Pridėti įrašą įpasirinktus  
Хочу тиші.... повної цілковитої тиші... хоча вчені вумні дядьки кажуть, шо цілковита тиша зводить з розуму, але як можна навіженому зійти з розуму?
 

Pridėti komentarą Komentaras: 5  (30 liepa 2008 10:49)

Antradienis, 29 Liepos 2008 Metai
10:24   думки в голос  Pridėti įrašą įpasirinktus  
мертві пальці міцно тримають голуба....... голуб живий, але він вже перестав боротись за право на життя...... а все могло б бути інакше.....
 

Pridėti komentarą Komentaras: 3  (29 liepa 2008 14:15)
10:11     Pridėti įrašą įpasirinktus  
ні, ти мені не будеш снитись по ночах, бо мені ніхто ніколи не сниться
ні, я не вмію кохати, тому в ніку присутнє слово *відьма* (хто не знає, відьми не вміють кохати, їм не дано)
ні, я ніколи ні про що не пошкодую
ні, я не буду розводити сирість для грибків у моїй подушці
ні, я не буду розвозити шмарклі з губною помадою по лиці

так, я сучко, але я про це чесно попереджаю
 

Pridėti komentarą Komentaras: 3  (29 liepa 2008 10:29)
09:56     Pridėti įrašą įpasirinktus  
Кохання - В ТОПКУ
 

Pridėti komentarą Komentaras: 4  (29 liepa 2008 10:07)
08:26     Pridėti įrašą įpasirinktus  
вчора був надзвичайно кульний вечір. Стан пофігізму, життя у свому маленькому світі, де місця достатньо виключно для себе.
Люблю парк Культури, скільки б там людей не було, всеодно там затишно.
Доки йшла до парку зірвала гілочку (заплановано було всього лиш один листочок, але як вже вийшло) уважно роздивилась її.. почала обривати з неї листочки з найменшими помарками... мені це чомусь нагадало наше життя - виживають тільки найсильніші...
По дорозі купила пиво, не люблю, але чогось так захотілось, сіла на стадіон і дивилась на рожеві хмарки... Вони такі легкі, зауважила, що їх форма, і малюнок у них відсвічений сонцем, розбігаються....
у пам*яті пробігали події останніх місяців мого існування.... було б набагато легше, якби під час наших дій над головою загоралась лампочка, такий собі детектор на вірність: зелене світло - вчинила правильно, червоне - неправильно... а так ніхто не вказує на твої помилки... всетаки я не така сильна, якою намагаюсь бути...
Мої роздуми над чимось змістовним перервало голосне лускання ( я була з навушниками...) обернувшись на звук я побачила парочку, яка все ще голосно лускала насіння собі під ноги.. дивні люди, дивна в них романтика, і напевно погляди на життя в них такі ж дивні....
За роздумами я не помітила потемнілого неба, я б і не зауважила, якби його не розрізала блискавка...
Люблю Львів, самотність і стан пофігізму....

 

Pridėti komentarą Komentaras: 20  (31 liepa 2008 21:19)
Pereiti prie:   1, 2  

Ketvirtadienis, 24 Liepos 2008 Metai
10:06     Pridėti įrašą įpasirinktus  
небо кольору попілу... тяжке... але не давить, в таке навпаки хочеться падати...політ... шматочок адреналіну, приємна несвідомість десь в зоні сонцесплетіння... у нашому житті настільки не хватає адреналіну......
смерть - ось що справді наділяє знанням, занурення у підсвідомість, пізнання самого себе....
смерть... це кінець, чи тільки початок?..........


 

Pridėti komentarą Komentaras: 9  (24 liepa 2008 14:56)
08:33     Pridėti įrašą įpasirinktus  
так похмуро..... ранок почався банально.... невиспавшись пити каву, яка не допоможе, але ритм серця зіб*є...
сум.. сум наповнює кімнату...так хочеться щось змінити, але незнаю що... для початку потрібно змінити себе, але що змінювати, якщо ніхто не вказує на твої помилки і недоліки!
біль, крик розриває тишу, але крик німий, він б*ється, виривається, душить, але не допомагає...
сльози.... сліз немає, вже давно.. невже можна розівчитись плакати? у горлі застряг комок, очі страшенно печуть, але сліз немає... можливо не так як всі? можливо не складаюсь на 90 з лишнім відсотків води, якщо сліз немає?
байдужість.. повний пофігізм... музика б*є по барабанних перетинках, заспокоює чи навпаки підбурює зробити якусь дурницю? забити на все і не харитись? правильно чи ні?...
сум... все що залишилось - сум...
 

Pridėti komentarą Komentaras: 11  (30 liepa 2008 08:44)
Pereiti prie:   1, 2  

Meniu
Mano dienoraštis
Mano komentarai
Pasirinkimai
Citatos

Patys ... dienoraščiai
Patys ... Įrašai

Dienoraščių sąrašas
Atsitiktinis dienoraštis
Atsitiktinis užrašas

Dienoraščio autorius:
  Ірбіс
avatar

 Profilis
 Asmeninis pranešimas
 Anketa
 Svečių knyga
 Fotoalbumai
 Eilėraščiai

Skyriai
Практична магі... 2

Apklausos

Nėra ne vienos naujos apklausos
 
Parodyti visas apklausas

«   Vasaris 2012   »
P.A.T.K.PnŠ.S.
0102030405
06070809101112
13141516171819
20212223242526
272829

 Pastovūs skaitytojai: 
Pridėti save
Pridėti save

 Statistika: 
Šiandien
  Lankytojų 32
  Rodymų 42
Vakar
  Lankytojų 16
  Rodymų 13
Šią savaitę
  Lankytojų 121
  Rodymų 124
Šį mėnesį
  Lankytojų 236
  Rodymų 234
Šiais metais
  Lankytojų 1089
  Rodymų 1055

  Pagal skaitytojų kiekį 10
  Įrašų 53
  Komentarų 194
Išsamiau

RSS

RSS Feed: .......у свому маленькому світі.......
 

Reklama
Pereiti prie: Atgal    1, 2, 3, 4, 5, 6   Toliau